До Дня Чорнобильської трагедії...

Чорнобиль…

Трагедія…

Пам’ять…

 

Багряна А.
Малиновий дзвін

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін.

Минають роки, все далі віддаляючи нас від страшних квітневих подій 1986 року. Це одна із тих дат в історії України і всього світу, яку називають «чорною». У цей день небо над квітучим і спокійним Поліссям покрилося зловісною хмарою радіаційного диму. Наче було це вчора, а минуло вже 27 років з дня жахливої катастрофи на Чорнобильській атомній станції. Але навіть час не здатний стерти з обпалених страшною трагедією людських душ спогадів про аварію, яка забрала життя десятків тисяч, завдала шкоди здоров’ю мільйонам наших співвітчизників.

З метою належного відзначення чергової річниці трагедії в бібліотеці-філії №6 Ужгородської ЦМБС м-ну Дравці була оформлена книжково-ілюстративна виставка «Чорнобиль-попередження, набат. Його уроки людство незабуде», проведено інформаційну годину на тему «Чорнобиль – погляд з відстані у 27 років», яку провела бібліотекар Карабчук Наталя.

Проте, скільки б не пройшло часу, все одно чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Чорнобильська трагедія жорстоко нагадує нам про те, що люди ще не зовсім освоїли могутню енергію атома.

Врятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль.