Відпочиваємо з книгою...

Таке враження, що спекотні серпневі дні вирішили надолужити за весь літній період. Вони, певне, згадали нам червневий холод і липневі дощі, та й заповзято переадресовують спеку. Аж паморочиться в голові. Коли на вулиці температура стрімко піднімається вгору, нам залишається тільки мріяти: то ми ніжимося десь на узбережжі, то пірнаєм з аквалангом, то стрибаємо з парашутом, а вітер шпарко обвіває обличчя. Ух!... Але мрії залишаються лише мріями. На жаль, далеко не всі мають можливість такого відпочинку. Добряча частина жителів нашого мікрорайону совгають по розпеченому асфальті і припікають п'яти.

А хочете затінку і позитивних вражень? Хочете? Єдине правильне рішення - усі мерщій до бібліотеки! Адже  читання - це запорука гарного відпочинку. Ми вам допоможемо чим зможемо: підберемо літературу за рекомендаційними списками, проконсультуємо, поділимось цікавою інформацією. На вас чекає читальний зал, який ніколи не буває порожнім, адже є багато охочих задарма скористатися послугами Інтернет-центру від програми "Бібліоміст". Проведемо останні миті літа разом!

І знайте: бібліотека - місце, де безкоштовно можна стати особистістю!

Україна святкує!

Сьогодні синьо-жовтими стрічками замайорів наш Ужгород,  і це не дивно, адже вся Україна святкує День Державного прапора.

    Наголошуємо!  Українське синьо-жовте колірне сполучення — одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Волинського князівства — золотого лева в синьому полі, який з’явився в другій половині ХІІІ століття. 

   Взагалі, так склалося етнічно, що  поєднання блакитного і жовтого кольорів для українців найбільш доречне. Наш народ символічно трактує ці барви (колір чистого неба — символ миру, колір пшеничного лану — символ багатства України).

   За свідченням сучасників,  у жовті жупани та блакитні шаровари   й  контуші були вдягнені гайдамаки Гонти під час повстання 1768 року.  

   Під синьо-жовтими хоругвами українське козацтво звитяжно виборювало свободу.   

   Цими ж кольорами наш народ традиційно розмальовував свої хатини та постаті святих.        

   Існує ще одна цікава і досить несподівана версія щодо давньої української традиції поєднання жовтого і синього кольорів. Так, згідно з нею, слово  «хо- хол», яке стало зневажливим прізвиськом українця, монгольського походження. У перекладі «хох» означає синій, голубий, «улу» -  жовтий.  Кінцевий голосний змінився, і ми маємо теперішнє звучання.

  Та попри усі трактування потрібно основне пам’ятати: ми – українці, живемо на рідній землі і ідентифікуємо себе як нація. Під таким гаслом прошли урочистості і в нашій бібліотеці. Юні любителі книги змогли не тільки поринути в глибини історії становлення нашого стягу, а й відзначити цю подію смачними ласощами, які їм підготували бібліотекарі.

        А завтра, «озброївшись» національною символікою,  вийдемо на вулиці улюбленого міста щоб привітати Україну З Днем Незалежності.