Андріївські вечорниці

 З–поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим з давніх-давен був і залишається день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища. Подекуди такі звичаї призабули, але не в дравецькій ЗОШ №16.

 Щорічно педагогічний колектив на чолі з директором школи  Олашин О.М.,спільно з бібліотекою-філіалом №6 Ужгородської ЦМБС (зав. Петрішак К.М.)організовують цілий ряд заходів, присвячених саме Андріївським вечорницям. І цьогорічне свято не стало винятком. Школярі мали змогу доторкнутися до минувшини, поринути в атмосферу загадковості вечора на Андрія, відчути красу та поезію давніх обрядів, переглянути міні-виставу, взяти безпосередню участь у цікавих гаданнях для дівчат та поїданні калити для хлопців. Родзинкою свята став надзвичайно цікавий гість, громадський діяч, депутат міської ради Павло Павлович Чучка. Познайомивши сучасних юнаків та дівчат із народними традиціями, жартами та забавами, одарив дітлахів солодкими подарунками, а школі на згадку залишив свої авторські твори.

 

 

Форми і методи спільної роботи школи і бібліотеки (на прикладі власного досвіду)

Читання це одно з джерел мислення та розумового розвитку.      

                                                              В.О. Сухомлинський

            

 У сучасних умовах, за твердженням вчених, формується особистість нового типу з високим рівнем інформаційних потреб і запитів. Це зумовлено особливостями історичного розвитку, змінами в системі освіти.

Турбота про виховання є найважливішим державним завданням. Оскільки  доля будь –якого цивілізованого суспільства залежить від підростаючого покоління, то, отже  юні читачі повинні бути пріоритетною групою.

Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної  активності українського суспільства.

Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання  учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості, виховання життєво-компетентного громадянина.

Велику роль в цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки,батьків.

Саме від бібліотеки, як інформаційно-культурного центру навчального закладу, від достатнього рівня інформування залежить якість навчально-виховного процесу і, в решті – успіх учителя й учня. Саме в бібліотеці відбувається інтеграція всіх видів і форм поширення знань забезпечується єдність інформації , освіти, виховання та дозвілля.

Співпраця бібліотеки і школи починається з самоосвіти вчителя. Тому Бібліотека намагається бути корисною у підготовці педагогів до уроків майже щодня. Для цього була створена поличка педагога. Також створена тека сценаріїв. Підбираються матеріали про новаторство у введенні різних уроків. Протягом навчального року бібліотека підтримує тісні зв’язки з вчителями-предметниками, класними керівниками. Бере активну участь у проведенні предметних тижнів, організовуючи літературні ранки, вікторини, години поезії, голосні читання. Серед них «До Шевченківських іменин» «Сад Малишкових пісень» (вчитель укр. мови Малюк Т.В.), «Славетні українці в історії державотворення» (вчитель історії Козак В.В.) та інші. Особлива увага приділяється краєзнавчому просвітництву. Тому цікавими є Андріївські вечорниці, «Наш рідний край, оспіваний поетами» (огляди творчості Закарпатських письменників), Новорічно-Різдвяні віншування, «Сім чудес Ужгорода»(заочна подорож) . Спільно з педагогами розробляються сценарії до Дня знань та останнього дзвоника.  Маючи на меті розширити світ дитини, яка розпочала вивчати свою першу книжку, вчитель та бібліотекар знайомить першачків з книжковим дивосвітом шляхом проведення екскурсій до бібліотеки. Окрім правил користування з книгою я навчаю їх у Книжковій лікарні продовжити життя книзі. У практиці своєї діяльності бібліотека вживає різноманітні форми і методи з читачами різних вікових груп. Відмінності в читацькому  розвитку молодших школярів настільки великі, що вивчення особистих якостей дитини , індивідуальна робота з конкретним читачем дуже необхідні.В основі індивідуальної роботі з учнями молодших класів лежить спільна робота бібліотекаря, учителя, батьків у пробудженні і розвитку дитини, зацікавленості до самостійного читання, до дитячої книжки, формуванні кола читання. Однією з розповсюджених форм роботи є бесіда: при записі читачів в бібліотеку, при рекомендації у виборі книг, при поверненні літератури, коли дитина ділиться враженнями від прочитаного.

Починаючи з п’ятого класу, індивідуальна робота з виховання компетентного читача ведеться більш поглиблено і носить складний характер. Можна виділити слідуючи форми роботи: вивчення читацьких інтересів, бесіди, виконання усних довідок, бібліотечно-бібліографічні консультації, аналізи відгуків про книгу, читацьких формулярів тощо. Впевнена, що такі інформаційні та довідково-бібліографічні заходи, як «Енциклопедії – книги всезнайки», «У вас питання, а у нас – відповідь», «Учись!Дізнавайся!Дивуйся!» є корисними та пізнавальними для школярів різного віку.

Важливим напрямком роботи залишається  профорієнтаційна робота з молоддю.  Для цієї категорії читачів  проводяться  години відвертої розмови “Це не просто професія – це життя”, усні журнали “Лабіринти професій”.
     Однією з інноваційних форм роботи було готування домашніх завдань у бібліотеці. Активно користуються цією послугою такі школярі; Лакатош Павло, Гойдаш Анна, Мігаль Вівєн-Марія, Сембер Олександр і.д.

Щоб наблизити школярів до читання я знайомлю їх із справжніми авторами творчого пера. Наприклад нещодавно школярі мали змогу почути з уст Марії Раді, авторки книг «Пригоди Петрика на Марсі» та «Дивовижний сон Юлі»про те, як приходить натхнення для письменника і звідки беруться ідеї для створення книг.

Не менш значне місце в роботі бібліотеки займає Тиждень дитячої та юнацької книги, святкування якого під час весняних канікул стало вже доброю традицією. Для підготовки і проведення цього свята спільно з учительським та учнівським колективами школи розробляється план заходів. Це і літературні квести, голосні читання, конкурси, вікторини.

    Влітку школярикам теж не доводиться сумувати. Будучи відпочиваючими літнього шкільного табору, вчителі організовують діткам літні ексурсії до бібліотеки, де вони мають можливість відпочити душею, сховатись від спеки у прохолодному приміщенні, а також пройти майстер-класи у талановитих людей, майстрів своєї справи.

До прикладу, цікавою була зустріч з місцевою аматоркою, майстринею по роботі з природніми матеріалами Шикулою Н.М.. Бібліотекар презентувала роботи майстрині, а майстриня навчала, як із звичайних гілочок, листочків та кісточок створити прекрасні картини.

Як для бібліотекаря, мені дуже імпонує робота з естетичного виховання, адже важливо, коли в людині все гармонійно пов’язано. Ця гармонія вміло переплітається в серцях школярів, які можуть будь-який будень перетворити на свято. Тому корисне поєднується з дозвіллям. А сценарій кожного свого свята дітлахи відмінно знаходять у бібліотечних теках: День св. Валентина, свято осені, новорічний карнавал, обжинки, Містер та Міс класу  та ін.

 

Свою роботу намагаюсь побудувати у співавторстві із освітнім закладом Зош №16 так, щоб бути відкритим домом для всіх тих, кому потрібна книга, психологічне розвантаження і отримання швидкого і якісного бібліотечного обслуговування. Я переконана, що  книга потрібна людині і сьогодні, і в майбутньому. Без неї неможливі повноцінна освіта та самоосвіта, відродження духовності, формування світогляду.

"Вечорниці на Катерини"

Зимові вечори темні і довгі. Та ще й піст з його суворими правилами. Нинішня молодь нудиться, не знає, куди себе подіти. Як тут не згадати добру традицію українських вечорниць. Зі святом Введення в українському народному календарі починався цикл зимових свят, які були дуже популярні в народі: Катерини, Андрія, Варвари, Сави, Миколи, Ганни і, нарешті, Різдво, Новий рік, Водохреща.


    


  За ініціативи бібліотеки-філії №6 Ужгородської ЦМБС у приміщені ЗОШ№16 були проведені Веселі вечорниці, присвячені зимовим святам. Мета цього заходу – повернути традицію проведення вечорниць, а також максимально поширити українську культуру серед молоді. Першим етапом святкування вечорниць стало свято Катерини.
  Катерини — це молодіжне свято у народному календарі українців. Цього дня дівчата ворожили про майбутню долю. Робили це, зокрема, так: зрізали гілки вишні чи сливи і ставили їх у воду або в горщик із землею на покуті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, це обіцяло скорий шлюб. У такий же спосіб ворожили про здоров'я або смерть у наступному році.  
   Ведучі свята розповіли про народні вірування, легенди, традиції а також історію цих свят. У прибраному залі, в стилі українських народних традицій, панував хороший настрій, сміх, жарти, звучали українські пісні, весела музика, а домашню атмосферу створили солодощі, якими пригощала бібліотекар Петрішак К.М.